понедельник, 1 июня 2015 г.


Будівництво луцьких замків велося у кілька будівельних періодів, які охоплюють цегляну історію будівництва, до якої на місці цих замків існував дерев'яний.

Дерев'яний дитинець

Укріплене велике поселення на місці теперішнього замку розташовувалося на острові серед боліт з Х ст. Укріплення були дерев'яними й охоплювали майже весь острів. Наприкінці ХІ ст. починається спорудження валу у кілька етапів. Дитинець витримував тривалі і важкі облоги. У 1150 р. полки Юрія Довгорукого оточили Лучеськ (тодішня назва Луцька) на 6 тижнів, але таки не змогли його взяти. У 1175–1180 р. посеред дитинця будується мурована церква Івана Богослова. В цей час дитинець формувався як князівський двір – головна резиденція князя. Тут проживала князівська сім'я, різні урядовці.

Любарт як перший будівничий мурованого замку

У 1331 році син Великого князя литовського Гедиміна Любарт одружився із дочкою Великого князя Галицько-Волинського князівства Андрія II Юрійовича Агрипіною. У 1340 році він став Великим князем Галицько-Волинського князівства . Десь у той час починаються масштабні роботи із реконструкції укріплень.Була споруджена дамба з метою підвищення рівня води навколо князівської резиденції, підйомний міст над ровом перед вежею. Саме ж будівництво з цегли велося за межами тісного дитинця навколо однієї з його стін. Таким чином, площа дитинця могла бути розширеною. Так було збудовано вежу, князівський палац і західну стіну. Це склало перший будівельний період. Хронологічні рамки цього періоду логічно вважати 1352–1366 р.– час від укладення перемир'я з Казимиром III Великим до початку бойових дій. У 1366 р. внаслідок втрати столичного міста Володимир Любарт переносить столицю до Луцька і таким чином остаточно утверджується тут. У цей період вкольне місто, яке за давньоруською традицією розташовувалося поряд (навколо) дитинця, розбудовується в поки що дерев'яний Окольний замок з городнями і оборонними вежами. Його територія забудовується дворами наближених до Любарта урядовців, єпископів та іншої знаті. А власне міське суспільство витісняється за межі Окольного замку. В'їзна вежа підвищилася на один ярус, над нею влаштували шатровий дах. Більше половини північної стіни замінили цегляними мурами. Те саме стосується східної стіни. Була закладена Стирова вежа з аналогічними В'їзній контрфорсами на зовнішніх кутах. Вежа була вимурувана тільки на рівень з оборонними мурами. Всі ці зміни становлять другий будівельний період.

Замок за епохи Вітовта

Після смерті Любарта Великим князем стає його син Федір. Але він не мав прав на луцьке князювання, позаяк був сином не першої дружини Любарта. У 1387 р. литовський князь Вітовт разом із сім'єю, князями, боярами осів у Луцьку. З 1392 р. Луцьке князівство переходить до нього навічно , в цей же час він став Великим князем литовським. На час князювання Вітовта припадає третій будівельний період, який реалізовувався у кілька етапів. Загалом наслідком його стало те, що уже весь Верхній замок постав у цеглі: північна стіна і східна домурувалися, а в місці їхнього стику звели Владичу вежу. Всі три вежі накрили гонтом. Владича вежа на відміну від інших була зведена за один прийом. У 1425 році в Окольному замку почалося будівництво дерев'яного костелу Святої Трійці. Через два роки він був завершений.

Замок у XVI ст. Реконструкція

У 1473 р. Окольний замок на відміну від Верхнього залишався дерев'яним. Венеціанський посол Амвросій Контріані відзначав його міцність . Проте в другій половині XV ст. загострилася небезпека від турецько-татарських набігів і його міцності виявилося недостатньо. У 1500 і 1502 р. Луцьк постраждав від нападу орди . Турки пробиралися і глибше на Полісся, у Литву і Польщу. Постала нагальна потреба для якнайміцнішого укріплення волинських замків. Вже з 1502 р. починаються масштабні роботи в Луцьку.
За Ризьким мирним договором Волинь повертається у склад Речі Посполитої. Одразу в 1921 р. почалися консерваційні роботи в замку. В'їзну вежу було зміцнено, виконано залізобетонні перекриття нижніх ярусів вежі, зміцнено Владичу, накрито Стирову вежі. У 1963 р. замок було затверджено як пам'ятку архітектури, яка перебуває під державною охороною. З цього часу почалися роботи із реставрації та консервації замку. У 1985 р. був створений Історико-культурний заповідник «Старий Луцьк», який включав територію найстарішого міста з замком та іншими багатьма об'єктами. З того часу, твердиня постійно перебувала під наглядом спеціалістів. Були проведені грунтовні археологічні дослідження терену замку Любарта – князівського палацу, собору Івана Богослова, замкових фундаментів. Робилися геологічні дослідження культурних шарів, вивчалася історія замку в літературних джерелах.

ХХI століття

У 2011 році за підсумками акції «Сім чудес України» Верхній замок зайняв перше місце.

четверг, 28 мая 2015 г.


На території замку Любарта існує декілька музеїв, а саме: музей дзвонів, музей книги і художній музей. Також можна побачити арсенал, вязницю, залишки церкви, підземні ходи і багато чого цікавого.
Музей дзвонів у Луцькому замку – унікальний, єдиний в Україні. Його було відкрито у 1985 році. Наукові співробітники державного історико-культурного заповідника зібрали колекцію дзвонів XVII – поч. ХХ ст. Між найстарішим і наймолодшим експонатом, пролягла відстань у понад 345 років! Надзвичайно рідкісним для України є дзвін 1647 року, тому що багато дзвонів під час козацьких воєн 1648-1654 рр. було перелито на гармати. Він ще пам’ятає часи Богдана Хмельницького. Цінний він ще і тим, що було його відлито не заводським способом, а одним лише майстром – дзвінником і підмайстрами за тільки їм відомою технологією. Ця утаємниченість колишніх цеховиків призвела до появи численних легенд, міфів і чудес, пов’язаних з багатовіковим невід’ємним предметом християнського богослужіння. Оцінити мистецтво (вправність, професіоналізм) колишній майстрів ливарної справи (людвісарів) можна по різноманітним видам рельєфних орнаментів, що прикрашають цей ударний музичний інструмент.
Дзвін – не тільки атрибут церковної дзвіниці. Музейна збірка представлена також і різноманітними службовими дзвониками, дзвіночками, бубонцями, які сучасна пересічна людина бачила хіба що в кіно. Коли піднятися на вежу Луцького замку, то можна побачити ті дивовижні експонати: від найменшого дзвоника, що має довжину всього кілька сантиметрів, і призначався у давнину для поштової карети, до найбільшого церковного дзвона, який важить майже півтонни. Є тут дзвони з пожежної частини, залізничного вокзалу, річкової пристані, пошти і навіть невеличкий шкільний дзвоник.
Музей книги у м.Луцьку відкрито у вересні 2005 року в будинку, що стоїть на замковому дворищі, який первісно був повітовим казначейством (скарбницею). Книгозбірня – дар владики Варфоломія, архієпископа Рівненського і Острозького УПЦ. Основна її частина – стародруки, найстарішому з яких 366 років! Це Службове Євангеліє видане у Львові 1644 року. Ще один раритет – двохтомний Требник митрополита Петра Могили – відомого духовного, політичного і культурного діяча України. Особливої ваги Требнику додає те, що видано його було за життя митрополита – 1646 року. Загалом в експозиції представлено продукцію шести друкарень. На основі зображувального матеріалу і реальних моделей у музеї можна простежити весь технологічний процес колишнього друкування Як наочне свідчення до уваги відвідувачів – діюча модель – реконструкція верстата ХV ст., часів першодрукарів Європи. Серед експонатів – видання Львова, Києва,Чернігова, Вільнюса, Почаєва, Москви, Нюрнберга, Познані XVII – поч. ХІХ ст.
Відкрито у 1973 році у приміщенні колишнього шляхетського суду і повітової канцелярії (1789 р.) на території Луцького замку. Основою зібрання стала колекція картин із Олицького замку князів Радзивіллів. В останній експозиції музею є роботи відомих художників багатьох країн Європи: Іспанії, Італії, Франції, Австрії, Німеччини. Працівники музею зібрали велику колекцію полотен сучасних українських художників – більше 750 робіт.

воскресенье, 24 мая 2015 г.

Замок Любарта являє собою у плані рівносторонній трикутник із випнутими сторонами і відстанями між вершинами (вежами) 100 м. Висота стін близько 12 м над валом. Товщина сягає до 3 м, верхня частина має товщину 0,8 м. Загалом на замок використано до 5 млн цеглин. Протягом шести віків рівень підлоги замкового двору піднявся приблизно на 3,8 м. На стінах містяться бойові галереї.
В'їзна вежа - це п'ятиярусна споруда. Висота становить 28 м. У південній частині розміщені гвинтові сходи,які сполучались з князівським палацом. Від рогу вежі починається стіна Окольного замку. Над входом розташовані два портали із арковим завершенням. Другий ярус вежі має напівциліндричні, а третій та четвертий мали хрещаті склепіння. У середній частині фасаду виступають квадратні зубці, верхній карниз має аркатурний мотив. Задній фасад вежі, який виходить у замковий двір, має простішу структуру. Центральний прохід має готичне завершення. Середні яруси вежі, за винятком верхнього, мають по одному вікну, обрамлені білокам'яними.

Стирова вежа, як і В'їзна, має форму прямокутного паралелепіпеда, підпирається зовні контрфорсами. Висота 28 м. Також має два зовнішні відгалуження: східне (коротше) є залишком східного оборонного кільця, південне (довше) — залишок Окольного замку. Має два входи з білокам'яними порталами: нижній довгий був засипаний, тому користувались входом другого ярусу. Звідси є сполучення з верхніми ярусами по гвинтових сходах, що проходять в стіні. На стінах можна прогледіти орнаментальний тип кладки цегли. Загалом товщина стін зменшується догори: на нижньому ярусі сягає до 3 м, а на верхньому (аттиковий) — 75 см. З третього ярусу є виходи на бойові майданчики стін. У стінах різних поверхів влаштовані бійниці, деякі з вікон мають готичне обрамлення, інші — ренесансне. Перемички внутрішніх дверей аркові.